Під час Міністерської зустрічі у травні 2025 року було підтверджено роль Діалогової групи як ключового майданчика для підтримки притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в Україні, зокрема шляхом залучення міжнародної експертної підтримки у сфері законодавчих реформ та посилення співпраці між зацікавленими сторонами. Ратифікацію Україною Римського статуту було визнано каталізатором важливих законодавчих змін, зокрема запровадження кримінальної відповідальності за злочини проти людяності та уточнення положень щодо командної відповідальності.
Учасники наголосили на потребі подальшої гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами за підтримки Міжвідомчої робочої групи, а також на необхідності забезпечення процесуальних гарантій у сфері збереження доказів, участі потерпілих і доступу експертів, з урахуванням усталеної української правової практики.
З огляду на зміни геополітичної та донорської динаміки учасники висловили занепокоєння скороченням фінансування, що впливає на зусилля у сфері правосуддя та притягнення до відповідальності. Було визначено, що стале і скоординоване надання технічної допомоги є критично важливим, зокрема для подальшого розвитку інформаційно-комунікаційної системи досудового розслідування «СМЕРЕКА», збереження доступу до даних із відкритих джерел (OSINT), а також для посилення правових стандартів допустимості та надійності цифрових доказів. Зростаюча роль OSINT і сучасних інструментів розслідування у справах про воєнні злочини була визначена як ключова для документування системних порушень та встановлення командної відповідальності.
У межах напрямів діяльності Діалогової групи особливу увагу було приділено правосуддю, орієнтованому на потерпілих, та застосуванню травма-інформованого підходу. Учасники привітали прогрес у межах Напряму діяльності 1, зокрема щодо практичного впровадження Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків у дев’яти областях, водночас наголосивши на потребі в додатковій донорській підтримці для розширення спроможностей на загальнонаціональному рівні. У межах усіх напрямів діяльності також було підкреслено необхідність посилення координації між суб’єктами розслідування, гармонізації законодавства у сфері прав потерпілих та застосування адаптованих підходів до взаємодії з дітьми, постраждалими від сексуального та гендерно зумовленого насильства, а також дорослими потерпілими. Зобов’язання України щодо забезпечення правосуддя в умовах активного збройного конфлікту було визнано унікальним і таким, що заслуговує на високу оцінку. Формат Діалогової групи було розглянуто як потенційну модель світового значення, придатну для відтворення в інших контекстах, оскільки він пропонує механізм для зменшення дублювання зусиль і забезпечення сталості заходів у сфері притягнення до відповідальності, орієнтованих на потреби потерпілих.